Холиварофорум

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Зараз буде багато літер про копальню, увага!

▼Скрытый текст⬍

Вчора ми їздили до Нової Руди - маленького містечка в сілезських горах, де добувався антрацит. Про містечко розповім пізніше, а зараз про нереально класну екскурсію до музею Давня Копальня.

Власне копальня на гірничому полі П'ястів почала працювати від 1781 року, але промисл гірничий на цих землях був знаний од 15 сторіччя. Тому ця шахта - найдавніша на території сучасної Польщі. Після Другої світової війни це було єдине місце в Польщі, де видобували сланець і піддавали його складним процесам очищення та випалу. Це призвело до створення унікальної промислової інфраструктури, зокрема знаменитих печей для випалу в Новій Руді. З економічних причин у 1992 році почався процес ліквідації, який продовжувався 3 роки. У 1994 році тут було створено музей, де ми й побували.

Спочатку нас провели “верхнім” музеєм - залами, присвяченими процесу утворення вугілля і традиціям гірників. Потім показали диспетчерську - місце, звідки диспетчер стежив за роботою бригад і подавав сигнали небезпеки. Ця шахта вважалася однією з найнебезпечніших у Європі, тому що містить у великих підземних порожнинах а вуглекислий газ. Звичний шахтний газ, вибухонебезпечний метан, різко пахне й швидко розсіюється, тому людина має шанс врятуватися. Вуглекислий газ (двутленек венгля) особливо небезпечний тим, що не має запаху, тому може швидко спричинити отруєння, головний біль, запаморочення, втрату свідомості й смерть. Найбільша тутешня гірнича катастрофа 1941 року забрала життя 187 людей.

Цікаве: гірничий прапор має 2 кольори - зелений (поверхня) і чорний (підземелля). Під час “барбурок” - особливого свята покровительки гірників святої Варвари - прості гірники носили шапочки з чорними плюмажами, а керівники - з зеленими (тому що керували згори).

Потім настає час спуску до копальні. Всім дають можливість вибрати колір каски (червоний, білий, жовтий, зелений). Потім нам повідомили, що означали кольори саме в цій копальні (в інших могли бути інші значення). Білий колір носили керівники зміни та наглядачі, червоні - електрики, зелені - студенти-практиканти та недосвідчені шахтарі. Жовті каски на інших шахтах носили транспортники, а на цій - мьодяжі, себто робітники, які виносили й чистили великі баки, що правили гірникам за туалет.

Протягом маршруту показують різні локації (транспортер, каретку швидкої допомоги, стайні, забої) та інструменти, розказують, в яких нелюдьских умовах працювали в шахті дорослі, діти та коні. Причому для коней, хоч вони в цій темряві й сліпнули за рік, умови створювали значно кращі, ніж для людей. Ну бо за коней треба платити великі гроші, а люди - помер хтось, то й що, на його місце наступний прийде. Тому не дивно, що гірники сильно пили - після 12-годинної нереально важкої фізичної праці розслабитися самотужки мало у кого виходить.

ВАЖЛИВО! Перед спуском до штольні Леха (себто підземної частини музею, глибина 45 метрів) всіх питають, чи не мають вони клаустрофобій чи серцевих хвороб. Варто поставитися до цього питання серйозно, бо пересуватися доведеться в темряві, дорога часто буває нерівна й слизька, а ще під час екскурсії вас лякатиме підземний дух. Спойлерити не буду, якщо потрапите туди - матимете можливість відчути все на власнму досвіді. На поверхню екскурсії повертаються справжнім гірничим потягом - залізною гусеницею, куди складно залізти, де складно сидіти (місця мало), але найскладніше - то вилізти, приблизно як сардинці з бляшанки.

Словом, ми отримали з цих страждань купу задоволення, чого й всім бажаємо! XD

Підземний дух прийшов попросити замінити лампочку

▼Скрытый текст⬍

Вхід до підземелля

Копер шахти

Спуск

Турбіна, яка подавала повітря

Як жили в шахті коні

Як працювали діти від 7 років

Останнє вугілля з видобутку

Фото не моє - той самий поїзд, яким групи виїздять нагору

https://www.kopalnia-muzeum.pl/

Отредактировано (2025-10-26 17:19:11)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Згадала і весь день співаю

https://www.youtube.com/watch?v=sVjk5nr … rt_radio=1

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Das Schiffchen fliegt, der Webstuhl kracht,
Wir weben emsig Tag und Nacht –
Altdeutschland, wir weben Dein Leichentuch,
Wir weben hinein den dreifachen Fluch,
Wir weben, wir weben!

Човник літає, ткацький верстат скрипить,
І вдень, і вночі тчемо старанно ми.
Стара Німеччино, ми тчемо твій саван,
Вплітаючи в нього потрійне прокляття -
Ми тчемо, ми тчемо!

Сілезські ткачі, Генріх Гейне, приблизний переклад

У 1707 році в містечку Хелмсько-Шльонське було збудовано знамениті  “Дванадцять апостолів” - дерев'яні будинки для ткачів, що ткали лляне полотно. Після всіх повстань та воєн залишилося тільки 11 - згорів, що характерно, будинок з назвою “Юда” XD Втім, це дуже добре збережена пам'ятка, єдина така в Європі. Події відбувалися за часів, коли Нижня Сілезія належала Прусії.

▼Скрытый текст⬍

Ініціатива створення належала монахам-цистерціанцям з великого абатства в сусідньому Кшешуві. Спочатку вони привезли з Богемії 12 родин ткачів льону, потім, вже з Баварії, - 7 родин ткачів адамашку. Для баварців збудували комплекс будинків “7 братів”, зараз він зруйнований). Це зробило Хелмсько-Шльонське центром виробництва та торгівлі тканинами - місцеві вироби продавалися навіть в Америці. Щоб забезпечити умови праці, доми будували біля струмка, де замочували сировину.

Якщо все йшло так добре, чим же були не задоволені ткачі гірських округів Сілезії? Отже, перше повстання (1793 рік) почалося через грабіжницьке підвищення податків. Друге (1844 рік) було спричинено різким зниженням заробітної плати та відсутністю замовлень. Обидва повстання були придушені пруськими військами. Славнозвісна драма нобелівського лауреата Герхарда Гауптмана “Ткачі” присвячена подіям другого повстання. Вірш Гейне на початку посту також стосується повстання 1844 року.

Зараз для відвідувачів відкриті тільки два історичних будиночки. Під номером 17 - маленьке затишне кафе з харизматичним паном Адамом - баристою, істориком та поетом. Пан Адам розповів нам історію Хелмьска, засипав місцевими жартами та показав пивницю з… крокодилом XD А ще його дружина готує славетне місцеве тістечко (типу пташиного молочка), яке називається “Апостольська бомба”. В садку окрема атракція - струмок, де колись вимочували льон (і дорога до цього струмка не менш цікава).

В будинку 15 знаходиться Ткацька кімната, де можна побачити, як працюють старовинна прядка та ткацький верстат, купити дуже красиві вироби місцевих ткачів. Пані Тереза, яка провадить цю світлицю, показала нам фільм про повстання місцевих ткачів за романом "Ткачі" Герхарда Гауптмана, який зняла самотужки! В зйомках брали участь майже всі місцеві мешканці, причому вийшов дуже класний фільм, не гірше за серіали Нетфлікса! Ось тут можна його подивитися.

https://youtu.be/30dVvvHP7fg?si=vzVZS0jgAqPUVIf8

Отак виглядали місцеві ткачі наприкінці 19 сторіччя

Будиночки

▼Скрытый текст⬍

В будинку 15.
Герб села (колись воно було містом). Це білка! XD

▼Скрытый текст⬍

Пані Тереза показує, як працює верстат

В будинку 17.
Пан Адам

▼Скрытый текст⬍

Кафе й садок

Крокодил

Садок

Трохи краєвидів села

Отредактировано (2025-10-28 20:58:25)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Звичні для багатьох іноземців складнощі на кшталт "важива-овоце" для мене не є проблемою з перших днів у Польщі. Але є просто-таки камінь, який я не можу зрушити - це польське "взаємне", себто наше "навзаєм". Завжди говорю "навзаєм", хоча знаю, знаю, знаю, як правильно! І це нереально бісить!

Отредактировано (2025-10-29 19:16:36)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

О, поламалися одночасно пилосос і мікрохвильовка! Геловін на порозі XD

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Спи спокійно, Петрусю. Спи спокійно, Віко. Спи спокійно, Даниле. Спи спокійно, Ангеліно. 
Спіть спокійно, українські та польські брати й сестри. Ми пам'ятаємо.

▼Скрытый текст⬍

Отредактировано (2025-10-31 22:03:43)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

В͍̥̩̬̩̱̳͗͂̔̉́͌̃с̫̭͙͔̟̰̳̗̉͑̽͗̾і҉̯̣̲̤̮̞͕̑̓͂͒̄̀̒͊̽̊ͅ п҈̱͇̲̯̳͋̏̿̾о̶̘̟̦͙̬̑̓̀̿͐̀̈́̎͒̆̽̍б̶̩̯͓̝͉̑͌̋̾̔̚і̩̟͔̙̮͈̔̑̾̀͛̏̀̈̌г̵̦͈͖̗͇̮̾́̓̏̽л҈̪͍̟̭̿̅̓̈̋̔̋̅̓̾̚и̩̳̯̗̳͖́̈̋͆͆ в͎̩̲͙̱͖̩̓́̉̈́̐͛͂ З҉̜͍̪͉̰͇̯̫͔͉̄̾̉̔а̵͚̝͙͑̈́̈̍̃̀͗̌̚̚ͅл̶̩̖͎̲̘̟͕͊́̀͐̐̈͑͒̋́ѓ̴̯̳̥̖̪̪͙̯͒̌̄͗̅̚о̴̪̤̠̞̘̬͈̟͉͚̓͑͊͐̚,͖̬̲̦͍͕͈̯͕̍̊̓͗̌̈̽̾̂́̚̚ і҈̪̩̝̱̤̳̙̖͚̑̇̍̏̒͑̀̌̍̈́̊̚ я҈̪̪͚̰̥̥͚͚̜̠̯͑͋́̅͛̀̅̍̑͂ п͇͚̣̳̘̰͖̰͈͋̉͐͒͑о҉̗̝̜̰̲̠̤̭̌͂͑͑б̴̬͉͔̳͓̣͓̖̭̓͋͑̈̇̈́̋̈́͆і̶̲̱͉̱̦̤͎̖̾̎̒͆̃̑г̴͙͉̟̖͔̮̖̙̠͖̂͊̿͌́̆̄̇̇͂

Пробачте XD

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Земля лисиць. Перший контакт на новому місці. Чому в цьому лісі небезпечно?

Частина 1. Втеча з міста
Частина 2. Як лисиці не туди приїхали і чому "не там" залишилися
Частина 3. Чорна Хтонь відкриває очі

▼Скрытый текст⬍

Уночі три лисиці спали. Це було дивно, бо лисиці — нічні звірі.

Удень вони теж спали. Просто тому, що так годиться, та й взагалі, вони можуть собі це дозволити.

До наступної ночі вони спробували прокинутися. Вийшло, коли в Поцопи забурчав живіт. Тут же “бесіду” підхопили животи Маслокуси й Піввухи, і подруги вибралися з хати в осінні сутінки.

Жовті солодкі яблука розкотилися по всьому саду. Їжа, звісно, не найситніша, але шукати щось інше настрою не було. Лисиці лягли поряд і заходилися хрумтіти.

— Ну що, подруги, будемо вибиратися звідси? — спитала Поцопа після перекусу.

— Не знаю, — з сумнівом протягнула Маслокуса. — А треба? Тут є їжа, хороший дім, Старша живе — вона захистить. Я не хочу з вами прощатися, звісно, але я б із таким задоволенням тут перезимувала!

Піввуха нічого не сказала — просто впала на спину й почала качатися в опалому листі. Зазвичай вона так робила, коли не хотіла нічого вирішувати.

Поцопа почухала вухо, втягнула носом солодку прохолоду й замислилась. Звісно, подруга мала рацію. Село покинуте вже давно — люди не повернуться, можна жити собі на втіху. У дворах є яблуні й груші, у лісі мають бути горіхи, ягоди й гриби. Під землею снували миші. Можна було відпочити й пожити для себе. Якби… якби не та, що спить на печі!

Коли Поцопа думала про велику чорну лисицю, у неї шерсть наїжувалася від страху. Безстрашна городянка соромилася зізнатись собі, що боїться Мати-Лисицю навіть більше, ніж машину, яка вбила Крутолапа. Та Маслокуса (і Піввуха, мабуть, теж) вірили, що Мати їх захистить. Ага, захистить… почекає, доки вони звикнуть, а потім підкрадеться й як вкусить!

Раптом носа торкнувся чужий запах. Поцопа притислася до землі, показуючи зуби. Маслокуса підібгала хвіст, а Піввуха гарикнула:

— А ну, виходь!

Поцопа з жахом повернулася до Піввухи, але та нетерпляче сказала:

— Це родич! Заспокойся!

З-за рогу хати, накульгуючи, вийшов старий лис із сльозливими очима. Він зупинився, принюхався і схилив голову:

— Вдалого полювання, сестриці! Я відчув ваш слід на чорничній галявині й вирішив перевірити, хто тут у нас новенький, — гість окинув насторожених подруг хитрим задоволеним поглядом. — Я Кривокіготь, кхе-кхе, найкращий мисливець серед місцевих лисиць… був, — він посміхнувся щербатою пащею. — Але й зараз ще ого-го!

— На ягоди полюєш? — похмуро поцікавилася Поцопа, яка чужим не довіряла взагалі.

— І на гарненьких лисичок, — Кривокіготь не образився, навпаки, захихотів і заметляв облізлим хвостом. — Здалеку прибули?

— З Диму, — уривчасто відповіла Поцопа. Цей хитрий дід їй не подобався. І це село їй не подобалося. Та їй узагалі все не подобалося, зрештою!

— Ого! — здивувався Кривокіготь. — Це ж як вас сюди занесло?

Тут у розмову радісно втрутилася Маслокуса. Поки вона розповідала історію їхньої подорожі, Поцопа з Піввухою перемовлялися на мигах. Піввуха щосили показувала, що новий знайомий — безпечний, і взагалі, треба познайомитися з місцевими лисицями, якщо вже вони вирішили залишитися тут на зиму. Поцопа притиснула вуха й зморщила ніс, даючи зрозуміти, що нікому не можна вірити. Коли розповідь Маслокуси скінчилася, подруги лишилися кожна при своїй думці.

— Ну що ж, — задумливо протягнув Кривокіготь, вислухавши історію, — може, воно й на краще. Наш ліс Добрим звуть, і не дарма — тут ведмедів нема, вовки нас не чіпають, їжі всім вистачає. От тільки… — він зам’явся, — а, все одно дізнаєтесь. Люди неподалік щось будують.

— Люди можуть бути непоганими, — сказала Маслокуса. — Ми коли в Димі жили…

— У місті люди можуть бути корисні, а в селі вони лисиць не люблять, — пробурчала Поцопа. — Іклуша казала, що їм доводилося ховатися від усіх, крім двох дівчаток. Але ті люди міські були. У селі, якщо курка чи качка пропаде — одразу кажуть,що  лисиця винна! А потім знаходять нору, до одного лазу собак запускають, а з другого боку з рушниць стріляють.

Маслокуса уривчасто зітхнула. Піввуха, насупившись, підкотила лапою яблуко і штовхнула його до Кривокігтя. Лис неспішно зжував гостинець і підвів очі:

— Вибачте, сестриці, що засмутив вас. Не за тим я прийшов — хотів просто познайомитись, стареньку свою Тихолапу порадувати, що у нас новенькі з’явилися.

— Ти не винен, — Маслокуса торкнулася щоки лиса носом. — Знаєш що? Приходь до нас з дружиною.

— Спасибі на доброму слові! — усміхнувся Кривокіготь. — Тільки от вона лапу зламала, ходить погано. Може, ви до нас прийдете?

Поцопа несподівано для самої себе повторила жест Маслокуси і сказала:

— Будемо раді. Завтра на заході сонця зайди за нами.

Отредактировано (2025-11-01 13:55:14)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Зробила лисичок в ШІ, тільки Піввуха ніяк піввухою не виходить

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Вчорашнє з роботи показати забула. Коли виходиш з ліфта, навіть лякаєшся в першу секунду XD

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Настю мама била за український акцент, за «шо» і «га». Дівчина майже дві третини свого життя прожила в окупованому росіянами Криму. Але не вважала себе росіянкою. Каже, вона не відчувала нічого спільного з однокласниками-росіянами, які після 2014 року приїхали в Крим десь з Уралу.
Її подруга Аріна твердо знає, що її предки — із Закарпаття. Дівчина постійно зривала російський триколор, який мама вішала над її ліжком, натомість чіпляла туди український прапор — зшитий самотужки.
Олег — із Херсонщини, він прожив в окупації три роки й сім місяців. Вони з бабусею все чекали українського наступу, хлопець навіть не ходив до російської школи.
Усі троє дочекалися повноліття і виїхали на підконтрольну Україні територію.
Про навчання в російських школах, допити ФСБ, військовий вишкіл, які росіяни влаштовують для українських дітей на окупованих територіях. І про Україну, яку вони обрали, щойно стали дорослими — читайте у матеріалі Майї Орел.
https://hromadske.ua/suspilstvo/253930- … zhGFmuMIHw

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Виявляється, актор Збігнев Цибульський, якого називали польським Джеймсом Діном, народився в Україні, в селі Княже (нині Івано-Франківська область). А загинув, як я вже згадувала, у Вро - намагався застрибнути у поїзд, що вже рушив. Друзі згадували, що він часто так робив, але цього разу нога застрягла між вагоном та пероном. Кажуть, що його смерть бачила Марлен Дітріх, яка якраз була в тому потязі.

Ryszard Kaja - Zaduszki

Отредактировано (2025-11-04 01:15:34)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Cьогодні від Зенка дізналася цікаве. Коли питають "коли (щось буде)", замість "ніколи" ("nigdy") відповідають "Na świętego Dygdy". Можуть ще й "na świętego nigdy" сказати, то вже хто як звик. А замість наших няньок та дитину без ока кажуть "Gdzie kucharek sześć, tam nie ma co jeść" ("Де шість кухарок, там нічого їсти"). І ще - "Сzy się stoi, czy się leży, dwa tysiące się należy" XD Це прислів'я часів ПРЛ, про фіксовану оплату праці.

Отакий у нас був день

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Знайшла класного польського ютубера, він робить сміхуйочки про Героїв 3. Наприклад

https://www.youtube.com/watch?v=xEEX9Xj91ic

А цю мотивацію до роботи я тепер дивлюсь щоранку XD

https://www.youtube.com/watch?v=HmRgS7w … MKAYcqIYzv

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

О 7 ранку був такий красивий великий місяць, з кратерами та тріщинками! А я криворукий фотограф, тому місяць вийшов маленький і невиразний 

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

У нас коло дому є перехрестя з рухом по колу (по-польськи рондо). Коло зроблене невідомо навіщо, воно дуже незручне й маленьке, не всі водії його помічають/дотримуються. Тому у нас щотижня як мінімум стукаються, потім понівечені авта сумно чекають на евакуатор. Так от, сьогодні Зенек розповів, що це місце називається рондо Качинського XD
Ясна річ, що сама я так не жартуватиму, бо це польська трагедія, але ж добра назва. Тобто зла, звичайно XD

Картинка не моя, але гарна

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Тихий золотий день. Сходили до Ясі, кузинки Ірени - вона отримала нову квартиру, маленьку, але дуже світлу й приємну, з двома балконами й білою кухенькою.
Назад йшли через парк, слухали дрозда, а Зенек розповідав про мідну копальню в Любіні. Казав, що туди не можна спускатися з мобілками й годинниками - бо дуже висока вологість. Ірена показувала - тут був магазин вендлін (копченостей), тут школа, тут цілий плац був заставлений домами, але під час війни туди потрапила бомба, тому руїни прибрали, а зробили парк. Ціле містечко будинків-привидів, доль-привидів, загоєних ран, старих шрамів. Цілий світ-привид, і ми вже майже привиди.

Отредактировано (Вчера 20:50:32)

Анон

Re: Kurwamoc [Польща][фото][життя][yes comments]

Я копаюся у вішлисті онучка приблизно ось так (звук!)

https://www.instagram.com/p/DQgha1_CJ8Z … 878536&g=5